Холера. Поліомієліт

Дізнаємось

- біологічні особливості холерного вібріона (Vibrio cholerae) та поліовірусу (Poliovirus), їх стійкість у навколишньому середовищі;
- як чітко розрізняти механізми та шляхи передачі (фекально-оральний для обох хвороб, але з різними основними факторами: вода та їжа для холери, брудні руки та контактний шлях для поліомієліту);
- патогенез та клініку:ключові симптоми холери (профузна діарея у вигляді «рисового відвару», блювання, стрімке зневоднення, судоми);
- форми перебігу поліомієліту (безсимптомна, грипоподібна, паралітична з ураженням рухових нейронів);
- принципи діагностики:методи лабораторного підтвердження діагнозів (бактеріологічний метод для холери, ПЛР та серологічні тести для поліомієліту);
- алгоритм першої допомоги при холері — негайна та агресивна оральна або внутрішньовенна регідратація (відновлення втрати рідини та електролітів);
- диференційну діагностику: навчаться відрізняти холеру від інших гострих кишкових інфекцій (сальмонельозу, дизентерії), а паралітичний поліомієліт — від інших неврологічних патологій (наприклад, синдрому Гієна-Барре);
- протиепідемічні заходи:організація роботи в осередку інфекції, правила карантину, дезінфекції та безпечного водопостачання;
- схему імунізації проти поліомієліту (види вакцин ІПВ, сучасний календар щеплень в Україні), а також знати про наявність та застосування пероральних вакцин проти холери у країнах з високим ризиком;
- про правила особистої гігієни, безпеку харчових продуктів і питної води («кип'яти, звари, почисти або викинь»).

Навчимось

- застосовувати теоретичні знання у реальних клінічних та лабораторних ситуаціях;
- у клінічній практиці: проводити диференційну діагностику: чітко відрізняти холеру від інших гострих кишкових інфекцій (сальмонельозу, дизентерії) на основі специфічного стільця («рисовий відвар») та відсутності високої температури і болю в животі на початку хвороби; при поліомієліті — відрізняти в'ялі паралічі від спастичних чи синдрому Гієна-Барре;
- оцінювати ступінь зневоднення (дегідратації): визначати за клінічними ознаками (сухість шкіри, зниження тургору, запалі очі, відсутність сечовиділення) ступінь втрати рідини за класифікацією ВООЗ, що є критичним для порятунку життя пацієнта з холерою;
- розраховувати об'єм регідратаційної терапії: визначати точну кількість та швидкість введення сольових розчинів (наприклад, «Трисоль», «Регідрон») для первинної та підтримувальної регідратації;
- правильно відбирати та транспортувати біоматеріал: збирати випорожнення, блювотні маси (при холері) або ректальні мазки та ліквор (при поліомієліті) з дотриманням усіх вимог біологічної безпеки, щоб запобігти зараженню персоналу;
- інтерпретувати результати тестів: аналізувати дані бактеріологічного посіву на лужний агар (для холери), результати експрес-тестів, ПЛР та серологічних досліджень парних сироваток крові;
- як діяти в осередку інфекції: організовувати першочергові заходи при виявленні хворого (негайна ізоляція, госпіталізація у спеціалізований бокс, подача екстреного повідомлення в органи охорони здоров'я);
- складати індивідуальні плани вакцинації: розраховувати та коригувати графік щеплень проти поліомієліту для дітей і дорослих, зокрема для тих, хто пропустив планову імунізацію, згідно з актуальним календарем профілактичних щеплень України;
- проводити санітарно-просвітницьку роботу: розробляти рекомендації для населення щодо безпеки харчування, очищення води та гігієни в умовах спалаху чи загрози епідемії.

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів